Пілотний проєкт щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність запроваджено наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України від 01.06.2023 № 150/445/2077/5/187. Проєкт поетапно впроваджувався в окремих регіонах України, а з 01 липня 2025 року його дію поширено на територію Херсонської області.

Мета цього проєкту – забезпечити під час досудового розслідування, судового розгляду кримінальних проваджень за участю неповнолітніх, а також при виконанні покарань щодо неповнолітніх ефективну реалізацію міжнародних стандартів захисту прав дітей. Порядок застосовується у кримінальних провадженнях за участю дитини-потерпілої та дитини, яка потрапила у конфлікт із законом.

В основі правосуддя, дружнього до дитини – принцип найкращих інтересів дитини, повага до її гідності, право бути почутою, недопущення дискримінації, конфіденційність, розумні строки та мінімізація повторної травматизації. Це означає, що всі процесуальні дії за участю дитини мають проводитися з урахуванням її віку, психологічного стану, рівня розвитку, індивідуальних потреб та обставин конкретної справи.

Такі підходи ґрунтуються не лише на національному законодавстві, а й на міжнародних стандартах. Зокрема, Конвенція ООН про права дитини закріплює обов’язок держави забезпечувати права дитини та виходити з її найкращих інтересів.

Важливе значення має також Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства 2007 року, відома як Лансаротська конвенція. Стаття 35 цієї Конвенції передбачає, що опитування дитини має проводитися без необґрунтованої затримки, у спеціально обладнаному та пристосованому приміщенні, спеціально підготовленою особою, за можливості – одними й тими самими особами, а кількість таких опитувань має бути мінімально необхідною для цілей кримінального провадження. Конвенція також передбачає можливість відеозапису опитування дитини та використання таких відеосвідчень як доказу в суді відповідно до національного законодавства.

Крім того, пілотний проєкт спирається на Керівні принципи ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів 2005 року. Ці стандарти спрямовані на те, щоб діти, які постраждали від злочину або стали його свідками, отримували повагу до гідності, інформацію, захист, допомогу, можливість участі у процесі та були захищені від вторинної віктимізації.

Одним із практичних інструментів реалізації правосуддя, дружнього до дитини, є створення центрів захисту дитини за моделлю Барнахус (Barnahus). Порядок реалізації пілотного проєкту щодо запровадження таких центрів затверджено спільним наказом Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 26.07.2024 № 2218/5/180/523/352-Н/1306.

Барнахус у перекладі з ісландської означає «будинок для дітей». Це спеціалізований міждисциплінарний заклад або структурний підрозділ, створений для проведення окремих слідчих і процесуальних дій у дружньому до дитини середовищі та в умовах, які мінімізують наслідки її травматизації. Центр також забезпечує надання дитині комплексної соціальної, психологічної, правничої, домедичної та іншої допомоги.

До таких центрів можуть звертатися або доправлятися діти, які є потерпілими від кримінального правопорушення або стали свідками його вчинення. Йдеться, зокрема, про дітей, які постраждали від сексуального насильства, домашнього насильства, жорстокого поводження, експлуатації, втягнення у протиправну діяльність та інших посягань на життя, здоров’я, свободу, честь, гідність чи статеву недоторканість.

Особливість моделі Барнахус полягає у міждисциплінарній взаємодії. У межах одного безпечного простору можуть працювати слідчий, дізнавач, прокурор, психолог, адвокат – представник дитини, судово-медичний або судово-психологічний експерт, перекладач, представник служби у справах дітей та інші фахівці. Такий підхід дозволяє уникнути ситуації, коли дитина змушена багаторазово повторювати травматичні обставини різним органам і службам.

У Центрі може проводитися допит або процесуальне інтерв’ю дитини, пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент, освідування, судово-медична або судово-психологічна експертиза. Допит дитини проводиться із залученням психолога у спеціально обладнаному приміщенні та може фіксуватися за допомогою технічних засобів відеозапису. За потреби допит може проводитися в режимі відеоконференції, у тому числі із судом.

Роль суду у реалізації принципів правосуддя, дружнього до дитини, є особливо важливою, під час судового розгляду забезпечується дотримання процесуальних гарантій дитини. У межах своїх повноважень суд вирішує питання щодо порядку дослідження доказів, проведення закритого судового розгляду, допиту дитини поза залою судового засідання з використанням відеоконференції, участі психолога, законного представника, захисника або представника потерпілої дитини.

Суд також має забезпечити, щоб участь дитини у кримінальному провадженні не ставала для неї додатковим джерелом травматизації. Для цього важливими є розумні строки розгляду, недопущення необґрунтованого повторного допиту, захист персональних даних дитини, повага до її гідності, створення безпечних умов для надання показань та врахування її думки відповідно до віку і рівня розвитку.

Актуальна практика Верховного Суду також підтверджує значення моделі Барнахус у кримінальних провадженнях за участю дітей, які постраждали від насильства. Так, у постанові від 24.06.2025 у справі № 606/2340/23 Верховний Суд звернув увагу на правомірність допиту малолітньої потерпілої в режимі відеоконференції із залученням психолога Центру захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства, тобто за моделлю Барнахус.

Крім того, у постанові від 24.03.2026 у справі № 487/1282/22 Верховний Суд оцінював показання малолітньої потерпілої, отримані під час допиту слідчим суддею в порядку статті 225 КПК України на базі сектору захисту та соціальної підтримки у процесі правосуддя дітей за моделлю Барнахус, та не встановив порушень, які б ставили під сумнів допустимість і доказове значення таких показань.

Наразі центри за моделлю Барнахус уже працюють у Миколаївській, Вінницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях завдяки Міжнародному благодійному фонду «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки UNICEF Ukraine. Херсонщина також рухається до створення такого простору: представники області спільно з Державною службою України у справах дітей працюють над запуском Центру захисту та підтримки дітей за моделлю Барнахус. Згідно із затвердженим планом, він функціонуватиме як спеціалізоване відділення на базі Центру соціальної підтримки дітей та сімей. Орієнтовно центр розпочне роботу наприкінці 2026 – на початку 2027 року.

Отже, впровадження принципів правосуддя, дружнього до дитини, та розвиток центрів захисту дитини за моделлю Барнахус – це важливий крок до більш гуманного, безпечного та ефективного правосуддя. Його головна мета – захистити дитину, яка постраждала від насильства або стала його свідком, забезпечити їй доступ до правосуддя й допомоги та мінімізувати ризик повторної травматизації під час кримінального провадження.

Пресслужба Херсонського апеляційного суду