З метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя в частині належного фінансування та умов для функціонування судів, органів та установ системи правосуддя Вища рада правосуддя 21 серпня 2025 року ухвалила публічні звернення до Президента України та Кабінету Міністрів України.

У зверненні до Президента України Вища рада правосуддя просить підписати Закон України від 25 березня 2025 року № 4322-IX «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та окремих питань проходження державної служби», яким врегульовано питання оплати праці державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя у 2025 році.

У зверненні до Кабінету Міністрів України Вища рада правосуддя зазначила, що постійне забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя належними фінансовими та людськими ресурсами, забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди для суддів та заробітної плати для працівників апаратів судів, інших органів та установ системи правосуддя з урахуванням навантаження, значущості та відповідальності роботи є одним із заходів Дорожньої карти з питань верховенства права, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р «Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”».

Водночас питання оплати праці працівників судової гілки влади є не єдиним проблемним питанням її функціонування.

Своєчасна модернізація та цифровізація судової системи України є одним із ключових пріоритетів на її шляху до Європейського Союзу, що знайшло своє відображення в Дорожній карті з питань верховенства права. Цей документ передбачає розроблення та впровадження ефективних IT-рішень у судовій системі, що, своєю чергою, вимагає наявності якісної сучасної матеріально-технічної бази, без чого ефективна цифровізація судочинства неможлива.

ПУБЛІЧНЕ ЗВЕРНЕННЯ

до Президента України

Вельмишановний Володимире Олександровичу!

Вища рада правосуддя звертається до Вас із глибокою повагою та усвідомленням важливості вирішення питань, що стосуються функціонування судової системи.

Постійне забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя належними фінансовими та людськими ресурсами, забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди для суддів та заробітної плати для працівників апарату судів, інших органів та установ системи правосуддя з урахуванням навантаження, значущості та відповідальності роботи є одним із заходів Дорожньої карти з питань верховенства права, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р «Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”».

Упровадження реформи оплати праці в державному секторі є істотним кроком на шляху до європейської інтеграції України, адже має на меті підвищення ефективності, прозорості та привабливості роботи в органах державної влади, наблизивши її до стандартів Європейського Союзу.

Критично важливим елементом цієї реформи є її вплив на судову систему, адже справедлива та прозора система оплати праці для працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя є фундаментом для забезпечення незалежності та доброчесності судової гілки влади.

Питання оплати праці працівників апаратів судів вже кілька років поспіль залишається проблемним. Гарантована частка їхньої заробітної плати не здатна забезпечити гідний рівень винагороди, а нарахування стимулюючих виплат обмежене через недостатній рівень фінансування відповідних видатків.

Одним із ключових етапів до впровадження системної реформи оплати праці в державному секторі, що закладає основи для справедливого підходу до рівня винагороди за роботу працівників державних органів є Закон України від 11 березня 2025 року № 4282-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (далі – Закон № 4282-ІХ).

Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4282-ІХ він набирає чинності з 1 квітня 2025 року, крім, зокрема, абзаців чотирнадцятого – двадцять четвертого підпункту 4 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2026 року.

Тобто ключові норми Закону № 4282-ІХ, зокрема положення статті 51, що стосуються визначення рівня юрисдикції державних органів для цілей оплати праці, набувають чинності лише з 1 січня 2026 року. Це означає, що протягом 2025 року працівники судів, органів та установ системи правосуддя не можуть отримати належну винагороду за свою працю.

Водночас 25 березня 2025 року Верховна Рада України прийняла в цілому Закон № 4322-IX «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та окремих питань проходження державної служби» (законопроєкт № 9478 від 10 липня 2023 року) (далі – Закон № 4322-IX), яким врегульовано питання оплати праці державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя у 2025 році.

Законом № 4322-IX, зокрема, передбачено, що з метою визначення розмірів посадових окладів державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя тимчасово, до 1 січня 2026 року:

суди, органи та установи системи правосуддя, юрисдикція яких поширюється на територію відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, відносяться до державних органів, зазначених в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», тобто до державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди – до державних органів, зазначених у підпункті 2 пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», тобто до державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей.

Закон № 4322-IX має ключове значення для судової системи, оскільки вже у 2025 році дозволяє віднести суди, органи та установи системи правосуддя до типів державних органів в межах відповідних юрисдикційних рівнів та застосовувати нові підходи до визначення посадових окладів державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя. Це є свідченням послідовності судової реформи, реалізація якої неможлива без забезпечення державою гарантій незалежності судової влади, зокрема, в частині якісного фінансування.

Про важливість наведеного питання свідчить також оприлюднена 30 червня 2025 року на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України електронна петиція № 22/249016-еп «Підпис проекту Закону № 9478 “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та зарахування до стажу державної служби часу роботи на деяких посадах у військових адміністраціях”», яка є яскравим індикатором суспільного запиту щодо забезпечення належного рівня оплати праці державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя.

За умови підписання та набрання чинності найближчим часом Закон № 4322-IX дасть змогу вже у 2025 році усунути дисбаланс в оплаті праці державних службовців апаратів судів, органів та установ системи правосуддя, сприятиме підвищенню мотивації та стабілізації кадрового забезпечення судової системи. Адже невизначеність у питаннях оплати праці призводить до відтоку висококваліфікованих фахівців, що негативно позначається на ефективності здійснення правосуддя.

Ураховуючи вищезазначене, звертаємося до Вас, вельмишановний пане Президенте, з проханням підписати Закон України від 25 березня 2025 року № 4322-IX «Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” щодо удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями та окремих питань проходження державної служби». Це рішення є надзвичайно важливим для забезпечення стабільного функціонування судової системи та підтримання верховенства права в умовах воєнного стану, що є запорукою довіри громадян до держави та її інституцій.

ПУБЛІЧНЕ ЗВЕРНЕННЯ

до Кабінету Міністрів України

23 червня 2022 року Європейська Рада узгодила надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Водночас Україні висунуто низку вимог, які необхідно виконати на шляху до європейської інтеграції, однією з яких є продовження судової реформи в Україні, проте реалізація судової реформи є неможливою, зокрема, без забезпечення державою гарантій незалежності судової влади, у тому числі в частині фінансування.

Постійне забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя належними фінансовими та людськими ресурсами, забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди для суддів та заробітної плати для працівників апаратів судів, інших органів та установ системи правосуддя з урахуванням навантаження, значущості та відповідальності роботи є одним із заходів Дорожньої карти з питань верховенства права, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475-р «Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС”».

Питання оплати праці працівників апаратів судів вже кілька років поспіль залишається проблемним. Гарантована частка їхньої заробітної плати не здатна забезпечити гідний рівень винагороди, а нарахування стимулюючих виплат обмежене через недостатній рівень фінансування відповідних видатків.

Кожного дня під час повітряних тривог в умовах постійної загрози обстрілів працівники апаратів судів, органів та установ системи правосуддя демонструють незламність духу, забезпечуючи безперервність здійснення правосуддя, часто ризикуючи власним життям і здоров’ям, їхня самовідданість, професіоналізм та патріотизм заслуговують на гідне визнання та фінансову підтримку з боку держави. Однак у реаліях сьогодення заробітна плата працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя, зокрема працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, не відповідає рівню їхніх відповідальності, інтенсивності праці та професіоналізму. Важливо наголосити, що чимало таких працівників постраждали від війни, втратили житло, вимушено покинули власні домівки, водночас, незважаючи на складні життєві обставини, продовжують якісно виконувати свої професійні обов’язки.

В умовах воєнного часу зростає вартість базових продуктів та речей, необхідних для нормального життя. Інфляція та економічна нестабільність спричиняють підвищення цін на продукти харчування, медикаменти, комунальні послуги та інші товари першої необхідності. Це створює серйозні фінансові труднощі для тих громадян, які отримують низьку заробітну плату. Працівники апаратів місцевих та апеляційних судів, чиї доходи є одними з найнижчих у державному секторі, опиняються у вкрай скрутному становищі. Цей фактор породжує умови, за яких зазначені особи не мають можливості забезпечити навіть певні базові потреби, що впливає на їхній рівень життя та виконання ними професійних обов’язків. Така ситуація призвела до масового відтоку високопрофесійних та досвідчених кадрів, зокрема, із місцевих та апеляційних судів.

Для прикладу, за інформацією, яка розміщена на офіційному вебсайті Державної судової адміністрації України (доступна за посиланням: https://dsa.court.gov.ua/dsa/pokazniki-diyalnosti/2025_rik/), середній розмір заробітної плати після утримання податків працівників апаратів апеляційних та місцевих судів за січень – червень 2025 року відповідно становить:

у Господарському суді Одеської області – 16 435 грн;

у Господарському суді Полтавської області – 17 361 грн;

у Господарському суді Чернігівської області – 16 091 грн;

у Дніпропетровському окружному адміністративному суді – 16 403 грн;

у Полтавському окружному адміністративному суді – 15 052 грн;

у Львівському апеляційному суді – 16 274 грн;

в Одеському апеляційному суді – 15 203 грн;

у Чернігівському апеляційному суді – 15 387 грн;

у місцевих загальних судах Київської області – 13 483 грн;

у місцевих загальних судах Чернігівської області – 14 888 грн;

у місцевих загальних судах Одеської області – 13 271 гривень.

Вища рада правосуддя одним із пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової гілки влади та її незалежності визначає необхідність забезпечення видатків на заробітну плату працівникам апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя за рахунок загального фонду державного бюджету в розмірі, який дасть змогу сформувати й утримувати висококваліфікований штат органу, спроможний організовувати та забезпечувати надання публічних послуг у сфері правосуддя на рівні, що задовольняє суспільні очікування, а також формування єдиних підходів щодо оплати праці державних службовців і працівників патронатних служб судів, органів та установ системи правосуддя, які б відповідали високим стандартам виконуваної ними роботи, забезпечували гідний рівень заробітної плати й унеможливлювали плинність і нестачу досвідчених кадрів у судовій системі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2025 році» (зі змінами) затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2025 році, а також перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.

11 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 4282-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», метою якого є зміна системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби шляхом запровадження прозорої системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, посилення ролі посадового окладу та припинення надмірних необґрунтованих виплат, запровадження дієвого механізму оптимізації граничної чисельності працівників державних органів, впровадження системи грейдів.

Разом із тим, запроваджена зазначеними нормативно-правовими актами система оплати праці не охоплює численної кількості працівників судів, органів та установ системи правосуддя, які не є державними службовцями, – працівників патронатних служб.

Водночас саме на працівників патронатних служб, зокрема помічників суддів, покладено одну з найважливіших функцій в організаційному забезпеченні процесуальної діяльності судів. Однак їхній посадовий оклад, гарантований державою, у структурі оплати праці є неспівмірним з посадовими окладами державних службовців апаратів судів.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» установлено кваліфікаційні вимоги до помічника судді, помічника судді Верховного Суду. Відповідно до статті 157 цього Закону помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

Пунктом 20 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (зі змінами), передбачено широке коло повноважень помічника судді.

З огляду на зазначене, ураховуючи високий рівень відповідальності працівників патронатних служб за виконання покладених на них посадових обов’язків відсутність реформування системи оплати праці відповідної категорії працівників унеможливлює також реалізацію одного з напрямів Стратегії реформування державного управління України на 2022–2025 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року № 831-р, – підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати, посилення ролі сталої частини й обмеження варіативної частини заробітної плати, а також зменшення та усунення розриву в оплаті праці.

У рішенні від 25 лютого 2025 року № 326/0/15-25 Вища рада правосуддя наголосила на необхідності якнайшвидшого вжиття скоординованих і дієвих заходів з метою невідкладного формування єдиних підходів до оплати праці працівників патронатних служб державних органів у системі правосуддя, зокрема місцевих та апеляційних судах, шляхом внесення змін до чинного законодавства України з метою унормування зазначеного питання з урахуванням специфіки патронатної служби державних органів системи правосуддя та сприяння посиленню ролі сталої частини й обмеження варіативної частини їхньої заробітної плати, зменшенню та усуненню розриву в оплаті праці порівняно з працівниками, які займають посади державної служби.

Позиція щодо необхідності формування єдиних підходів до оплати праці працівників патронатних служб державних органів у системі правосуддя викладена також у зверненні Вищої ради правосуддя від 25 червня 2025 року № 13694/0/9-25 до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.

З огляду на окреслену проблему Державна судова адміністрація України з метою врегулювання питання оплати праці працівників патронатних служб апаратів судів та органів системи правосуддя й підвищення конкурентоспроможності їхньої заробітної плати 30 липня 2025 року звернулася до Прем’єр-міністра України Ю. Свириденко із листом № 10-15329/25 про ініціювання внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1112, у якому просила підтримати розроблений проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 6 до Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах» щодо застосування додаткових коефіцієнтів для підвищення посадових окладів працівників патронатних служб Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, апеляційних судів, окружних адміністративних, господарських судів та місцевих загальних судів.

Прийняття зазначеного проєкту постанови відповідно до пояснювальної записки прогнозовано має забезпечити гідні умови оплати праці працівників патронатної служби судів та зупинити масовий відтік кваліфікованих кадрів із судової системи. Фінансування вищезазначених видатків у 2025 році пропонується здійснити за рахунок очікуваного збільшення понадпланових надходжень судового збору на суми, зазначені у фінансово-економічному обґрунтуванні, доданому до цього проєкту постанови.

Зміни до додатка 6 до Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах, запропоновані Державною судовою адміністрацією України, є особливо актуальними в контексті попередньої ініціативи Державної судової адміністрації України – розробленого проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя».

Варто зазначити, що за результатами опрацювання звернення Державної судової адміністрації України від 26 червня 2025 року № 10-12720/25 щодо підготовленого з метою реалізації положень пункту 14² розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» та підвищення конкурентоспроможності заробітної плати державних службовців судових органів проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя» Вища рада правосуддя 8 липня 2025 року ухвалила публічне звернення до Кабінету Міністрів України (рішення № 1426/0/15-25), у якому підтримала ініціативу Державної судової адміністрації України щодо необхідності встановлення додаткових коефіцієнтів до посадових окладів зазначених державних службовців і висловила прохання до Кабінету Міністрів України якнайшвидше розглянути та схвалити відповідну ініціативу Державної судової адміністрації України.

Вища рада правосуддя зауважила, що запропоноване підвищення заробітної плати цих категорій державних службовців через механізм застосування додаткового коефіцієнта до посадових окладів дасть змогу забезпечити часткову стабільність висококваліфікованого кадрового складу в системі правосуддя, залучити нових талановитих працівників та підвищити мотивацію працівників під час виконання службових обов’язків.

Ураховуючи викладене, зважаючи на необхідність формування єдиних підходів до оплати праці державних службовців і працівників патронатних служб державних органів у системі правосуддя, Вища рада правосуддя вважає, що ухвалення запропонованих Державною судовою адміністрацією України проєктів постанов є важливим кроком до забезпечення конкурентоспроможного та справедливого рівня оплати праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя, встановлення гідного рівня їхньої заробітної плати, який сприятиме зупиненню відтоку висококваліфікованих кадрів та підвищенню привабливості служби в судовій системі для нових спеціалістів, а тому підтримує запропоновані ініціативи Державної судової адміністрації України, викладені в зазначених вище проєктах постанов. Ми переконані, що ці ініціативи є не лише питанням соціальної справедливості, а й критично важливим кроком на шляху до зміцнення незалежності судової влади, подолання кадрової кризи та прямою інвестицією в стабільність правосуддя, що відповідає стратегічним цілям держави та очікуванням українського суспільства.

Водночас питання оплати праці працівників судової гілки влади є не єдиним проблемним питанням її функціонування.

Своєчасна модернізація та цифровізація судової системи України є одним із ключових пріоритетів на її шляху до Європейського Союзу, що знайшло своє відображення в Дорожній карті з питань верховенства права. Цей документ передбачає розроблення та впровадження ефективних IT-рішень у судовій системі, що, своєю чергою, вимагає наявності якісної сучасної матеріально-технічної бази, без чого ефективна цифровізація судочинства неможлива.

Однією з вимог Європейського Союзу є повна відповідність української правової системи його стандартам, а тому вчасне оновлення матеріально-технічної бази є необхідною умовою для впровадження єдиних електронних реєстрів, систем електронного документообігу та інших IT-рішень, що є нормою в європейських країнах.

У межах євроінтеграційного процесу Україна має унікальну можливість продемонструвати європейським партнерам якісні та ефективні результати судової реформи, зокрема, в частині належного фінансування судів, інших органів та установ системи правосуддя. Для цього потрібні рішучі та скоординовані дії між ключовими інституціями держави, зокрема Вищою радою правосуддя та Кабінетом Міністрів України.

У контексті вищенаведеного важливо звернути увагу на проблемні питання, пов’язані із застосуванням судами, органами та установами системи правосуддя постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету», наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», які виникають через динаміку законодавства та потребу в адаптації до сучасних реалій.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року № 332 затверджено граничні суми витрат, які державні органи, установи та організації можуть витрачати на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету. Водночас визначені цією постановою фінансові обмеження часто не відповідають викликам часу, поточним ринковим цінам на визначені товари та сучасним економічним реаліям, зокрема рівню інфляції, коливанням валютного курсу та динаміці розвитку технологій, що створює складнощі із закупівлею, насамперед, якісного комп’ютерного обладнання, необхідного для функціонування сучасних програмних комплексів.

Особливе занепокоєння викликає обмежена встановленими лімітами можливість забезпечити суди сучасними якісними технічними засобами для підтримки роботи складних цифрових інструментів, зокрема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, систем відеоконференцзв’язку, автоматизованого розподілу справ, електронного документообігу тощо, унаслідок чого гальмується впровадження новітніх цифрових рішень, ускладнюються процеси модернізації та оновлення технічної інфраструктури судової системи, що негативно впливає на якість та оперативність здійснення правосуддя.

Своєю чергою, типові строки корисного використання основних засобів, наведені в додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11, є надмірно тривалими, що також ускладнює процес своєчасного оновлення матеріально-технічної бази судів, органів та установ системи правосуддя. Установлені строки часто не враховують фактичного рівня фізичного зношення або морального старіння майна. Крім того, зазначені рекомендації обмежують спроможність державних органів адаптувати строки використання майна з урахуванням його технічного стану (який, з огляду на встановлені граничні суми витрат, може бути невисокої якості), інтенсивності експлуатації та реальних умов використання.

У час технологічного прогресу, особливо у сфері інформаційних технологій, комп’ютерне обладнання швидко втрачає свою актуальність. Новітні IT-системи, що обробляють великі обсяги чутливої інформації, потребують потужних і надійних серверів, захищених каналів зв’язку та резервних систем живлення. Застаріле обладнання стає вразливим до кібератак, технічних збоїв та втрати даних. Сучасні комп’ютери та програмне забезпечення дозволяють суддям, працівникам апаратів судів швидше опрацьовувати документи, проводити судові засідання онлайн та забезпечувати доступ до судових реєстрів. Це значно прискорює розгляд справ і допомагає уникнути бюрократичних зволікань.

Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами), та має рекомендаційний характер.

Зазначена примірна методика містить алгоритми розрахунків вартості майна, що базується на аналізі ринкових цін, однак вона не є достатньо ефективним інструментом для оновлення матеріально-технічної бази судів, органів та установ системи правосуддя у зв’язку з існуванням зазначених вище нормативних обмежень. Оскільки у випадках, коли результати розрахунків очікуваної вартості перевищують ці граничні ліміти, закупівля необхідного за технічними характеристиками комп’ютерного та іншого обладнання й устаткування стає неможливою з огляду на нормативні обмеження, які не враховують актуальну динаміку цін, ринкову ситуацію і темпи технологічного розвитку.

Для вирішення цієї проблеми вкрай необхідно збільшити граничні суми витрат на придбання такого майна до рівня, що відповідає поточним ринковим цінам, а також скоротити типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору. Це дозволить судам та іншим органам та установам системи правосуддя своєчасно оновлювати матеріально-технічну базу, забезпечуючи належні умови для функціонування сучасних цифрових систем та ефективного здійснення правосуддя.

Виходячи із вищенаведеного, Вища рада правосуддя, зважаючи на стратегічну важливість безперебійного функціонування судової системи та підкреслюючи необхідність виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань, звертається до Кабінету Міністрів України з проханням:

розглянути та підтримати ініціативи Державної судової адміністрації України щодо встановлення додаткових коефіцієнтів до посадових окладів державних службовців та працівників патронатних служб апаратів (секретаріатів) судів, органів та установ системи правосуддя шляхом прийняття проєктів постанов Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 6 до Умов оплати праці працівників патронатних служб у державних органах» та «Про встановлення розміру додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів, інших органах та установах системи правосуддя» з метою підвищення рівня оплати праці працівників судової системи, збереження та розвитку професійного кадрового потенціалу, здатного забезпечити належний рівень роботи судів в умовах воєнного часу та післявоєнного відновлення;

ужити заходів щодо перегляду нормативних обмежень, які перешкоджають процесу оновлення матеріально-технічної бази судів, органів та установ системи правосуддя, зокрема, в частині збільшення граничних сум витрат на придбання комп’ютерного та іншого обладнання й устаткування судами, іншими органами та установами системи правосуддя до рівня, що відповідає актуальним ринковим цінам, шляхом унесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року № 332, а також коригування (зменшення) типових строків корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору, визначених у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11, з метою приведення їх у відповідність до реального строку експлуатаційної придатності, умов використання та темпів морального старіння майна.

Вища рада правосуддя переконана, що відповідні заходи є необхідними для забезпечення належного функціонування судової системи, підтримки цифрової інфраструктури правосуддя та ефективного реагування на виклики сьогодення.

Вища рада правосуддя