13-14 липня в Києві проходить ХІ Міжнародний судово-правовий форум. Захід організований виданням «Юридична практика» та Вищою радою правосуддя, генеральний партнер — EQUITY, професійний партнер — GRACERS, експертний партнер — «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», стратегічний партнер — LES, галузевий партнер — ADER HABER.

Модератором сесії, присвяченій правосуддю воєнного часу, виступив В’ячеслав Краглевич, партнер EQUITY.

В роботі сесії взяли участь:

• Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя
• Роман Ігнатов, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Богдан Моніч, голова Ради суддів України
• Олексій Сальніков, голова ДСА України
• Олександр Удовиченко, радник ADER HABER

Воєнні виклики незалежності правосуддя

Відкрив роботу сесії Григорій Усик, голова Вищої ради правосуддя, зі спеціальною доповіддю щодо воєнних викликів незалежності правосуддя:

«Війна — це не тільки виклик для системи судочинства, це виклик для держави і для суспільства. Це війна за права та свободи, закріплені Конституцією України, за права та свободи, які в ній проголошені.
Це боротьба за наше майбутнє, за життя.
Це війна за силу права над правом сили».

Агресія почалась на весні 2014 року, — наголосив пан Григорій Усик, — 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, яке триває досі. На сьогодні майже 100 000 кв. км території України є окуповані рф, що становить близько 18% площі всієї держави. Площа окупованих територій України відповідає площі таких держав, як Бельгія, Словаччина, Словенія разом узяті, — зазначив голова ВРП.

Але війна не зупиняє судочинства, за 2022 рік судами розглянуто понад 2 млн справ.

Григорій Усик навів такі дані:

• У період 2014-2016 років змінено підсудність справ 55 судів, до 2022 року відновлено роботу тільки 7 судів.
• З 2022 року змінено підсудність справ 171 суду. Станом на початок червня 2023 року не відновлено роботу 131 суду.

Також голова ВРП розповів про відновлення роботи судів в Херсонській області — біля судів були  змонтовані укриття для безпеки працівників і відвідувачів.

В планах — відновити роботу 3 судів Харківської області та розглянути таку можливість щодо деяких судів в Донецькій обл.

Представники судової влади також стали на захист Батьківщини, Григорій Усик повідомив, що це 54 судді різних інстанцій (у т.ч. судді Верховного Суду і членкиня ВРП); а також  353 працівники апаратів судів.

Крім того, голова ВРП назвав такі наслідки війни:

• Сім осіб військовослужбовців із числа суддів і працівників апаратів судів загинули, дев’ять — отримали поранення.
• Суддя Іллічівського районного суду Маріуполя Юлія Матвєєва сім місяців перебувала в російському полоні.
• Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дмитро Константинов підірвався на міні, розміновуючи звільнену територію Харківщини.
• Близько 500 суддів з родинами виїхали з окупованих територій і стільки само відряджені до інших судів України.
• 15 судів повністю зруйновані, 116 із 777 судів, які сьогодні існують (тобто 15%) мають різний ступінь руйнації. За попередніми підрахунками на відновлення судів необхідно понад 1,8 млрд грн, що становить 44 280 442 євро.
• Упродовж 2022 року проведено аварійні відновлювальні роботи з усуненням пошкоджень у 54 судах на суму 20,7 млн гривень.
• Залишається актуальною проблема наявності в судах стаціонарних об’єктів укриття. Наразі таких тільки 63.

Говорячи про законопроєктну роботу, Григорій Усик, зазначив, що, на жаль,

Вища рада правосуддя не має права законодавчої ініціативи і права звертатися до Конституційного Суду України з конституційним поданням, що сприяло би більш ефективній та швидкій реакції цього конституційного органу на процеси, які розвиваються в системі правосуддя.

Звертаючись до діяльності ВРП, Григорій Усик навів статистику станом на 1 липня 2023 року ВРП ухвалила рішення про звільнення 192 суддів, а саме:

• у зв’язку з поданням заяв про відставку — 178;
• у зв’язку з поданням заяв про звільнення за власним бажанням — 13;
• за вчинення істотного дисциплінарного проступку — 1.

Надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арештом, відсторонення судді у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, станом на 1 липня 2023 року до ВРП надійшло 12 клопотань Офісу Генерального прокурора, ухвалено:

• 7 рішень про задоволення клопотань;
• 3 рішення про часткове задоволення клопотання;
• 1 рішення про відмову в задоволенні клопотання;
• 1 рішення про повернення без розгляду клопотання.

Кадрова криза в судовій системі – одна з головних тем цьогорічного Форуму і голова ВРП не міг оминути її увагою — кадрова криза набуває загрозливих масштабів, а у зв’язку з військовою агресією тільки посилилась: у судовій системі бракує понад 2 тисячі суддів.

Тепер ВВКС має відібрати близько 2500 нових суддів та провести кваліфікаційне оцінювання ще 2000 суддів.

Крім критичної нестачі суддів, спостерігається масове звільнення помічників та консультантів із апаратів судів, а також інших працівників, які забезпечують життєдіяльність судових установ, — наголосив голова ВРП.

Одним з основних проблемних питань фінансування місцевих та апеляційних судів є неналежний рівень оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, що призводить до втрати професійних спеціалістів, плинності кадрів та ускладнення заповнення вакантних посад, відповідно неукомплектованості штату апаратів судів, — зауважив пан Усик і навів дані ДСА України:

• середній розмір заробітної плати працівників апаратів місцевих та апеляційних судів у 2021 році становив 13 440 грн, а у 2022 році — 13 394 гривень.
• За інформацією ДСА, з апаратів місцевих та апеляційних судів у 2021 році звільнилося 890 працівників та у 2022 році — 464 працівники.

Війна триває і це призводить до проблем, які накопичуються в судовій системі. Серед таких проблем доповідач назвав:

• кадрову кризу суддівського корпусу та апаратів судів;
• фінансування судової гілки влади;
• незавершену реформу мережі судів;
• надмірне навантаження суддів;
• поступове запровадження модулів та підсистем ЄСІТС;
• самоочищення судової влади через дисциплінарні процедури;
• оптимізацію органів суддівського врядування.

Також Григорій Усик окремо виділив проблеми, спровоковані війною:

• безпека суддів, працівників апаратів судів та учасників судових процесів;
• нестача суддів, які розглядають злочини агресії та воєнні злочини, злочини проти національної безпеки України, щодо державної зради, щодо порушення законів та звичаїв війни, стосовно планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни, щодо геноциду та екоциду;
• втрата проваджень та їх відновлення, особливо у кримінальних справах;
• оптимізація процесуальних процедур;
• очищення судової системи від колаборантів;
• перехідне правосуддя на звільнених територіях.

ВККС: перші кроки

Роман Ігнатов, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розповів про організацію роботи ВККС після 3,5 річної перерви та перші кроки, які зараз робить Комісія на шляху до відновлення роботи.

Серед найбільших проблем — незавершені конкурсні процедури, а для цього потрібна участь Громадської ради доброчесності (ГРД), нині триває прийом документів від організацій, які бажають долучитись до роботи у ГРД.

Без ГРД  кваліфікаційне оцінювання не проводиться.

Також Роман Ігнатов звернув увагу на проблему 31 судді, які пройшли усі оцінювання, але ще попередній Президент України не підписав укази про їхнє призначення:

«Вони у підвішеному стані — це неприпустимо для цивілізованої держави. Їхнє обурення обґрунтоване і закон на їх боці».

Нагальною проблемою є конкурси в апеляційні суди, — наголосив Роман Ігнатов, — в Київському апеляційному суді замість 75 суддів, де-факто 30-29 суддів, причому 12 з них — судді спеціальних палат, навантаження величезне.

Відновлення роботи судів на деокупованих територіях теж має певні проблеми, зауважив пан Ігнатов, багато суддів не готові повертатись і готові звільнятись у відставку: «Вони не відчувають повного захисту держави і психологічно виснажені».

Є судді, які готові повернутись, але де брати працівників апарату на маленьку зарплату і у небезпечні умови з обстрілами на лінії розмежування, — риторичне питання від голови ВККС.

Роман Ігнатов серед завдань також називає визначення кількості суддів в судах, щоб побачити реальну картину, наразі є дані лише на 2019 рік.

Отже, головні напрями діяльності ВККС:

• Диджиталізація судів;
• Вирішення викликів, які залишились у спадок;
• Вирішення питання суддів, які з 2017 і 2019 років не призначені Указом Президента;
• Встановлення штатної чисельності судів;
• Відрядження суддів.

Запит на справедливість

Запит на справедливість як від суспільства, так і суддів — цій темі присвятив свій виступ Богдан Моніч, голова Ради суддів України:

«Як особа, яка звертається до суду очікує на справедливість, так і суддя очікує на справедливість до себе. На справедливість від ВРП, ВККС і ДСА».

«Чи відчувають судді справедливість у процедурах відрядження? Одного суддю відрядили на Закарпаття, іншого — за підсудністю, третього не відрядили взагалі. Ми отримали проблему, яку тепер має вирішувати ВРП і ВККС», — зазначив голова РСУ, і продовжив, — «Якщо не буде справедливості, то жоден конкурс не допоможе відібрати суддів».

Також Богдан Моніч торкнувся питання незалежності суддів: судді мають виносити рішення неупереджено, навіть від думки громадськості чи потерпілої сторони чи обвинуваченого.

Звісно, не міг оминути увагою доповідач і недавні події Верховному Суді, які збурили і суддів, і суспільство. Відповідь на них у рішенні РНБО та законопроєкті щодо перевірок суддів на поліграфі. Звісно, проходження поліграфа — це не покарання в прямому розумінні, але ж є принцип індивідуальної відповідальності, — зауважив Богдан Моніч:

«Люди мають відповідати тільки за свої власні вчинки. Ми будуємо демократичну державу і хочемо, щоб людина зазнавала негативну без вини. Чому всі мають відповідати за дії корупціонерів? Чи буде таке рішення ефективним і чи подолається так корупція?»

На думку голови РСУ, такі зміни не запобігнуть корупції, а викличуть страх. Чи буде суддя у страху незалежним і чи хочемо ми бачити такого суддю, — також риторичні питання від Богдана Моніча. Чи можуть гарантувати перевірки на поліграфі того, що людина в подальшому не схибить, — теж риторично запитує пан Моніч.

Він закликав переосмислити механізми в розбудові доброчесного корпусу суддів, тим більше, що часу багато немає (4 роки для ВРП і ВККС — невеликий проміжок часу).

Судовий збір та міжнародна допомога

Олексій Сальніков, голова ДСА України, починаючи свою доповідь, справедливо зауважив, що всі спікери сесії торкались питання фінансування. Він навів таку статистику:

• у 2021 році на 1 січня — 15,6 млрд грн був бюджет,
• бюджет 2022 року — більше19 млрд грн, але почались секвестри з 24.02 і фактично в тому році було отримано 16,9 млрд грн.
• 2023 рік — збільшили бюджет на 407 млн грн, до того ж є понадпланові надходження судового збору.

В попередній рік план судовому збору (1,5 млдр грн) не було виконано, зараз вже є 1,66 млрд.

За оцінкою голови ДСА це велика робота і свідчення того, що судова система запрацювала.

Олексій Сальніков окремо подякував судовій системі за те, що незважаючи на такий важкий стан майже 600 млн грн було перераховано на ЗСУ у 2022 році.

Суди на деокупованих територіях потребують значного фінансування, в цьому допомагають міжнародні партнери,  так є сподівання до кінця року отримати ще допомогу для відбудови судів: на технічне забезпечення – 70 млн грн, на капітальні витрати і будівництво від 80 до 160 млн грн.

Згідно інформації пана Сальнікова, дещо вдалось підняти фонд заробітної плати працівникам апаратів судів: в місцевих судах на 33%, в апеляційних — до 45%.

Доповідач звернув увагу на законопроєкт № 6311, де збільшення зарплати працівників апаратів судів вирішується системно, пропонується: 20% від посадового окладу судді і  25% для помічників, це становить трохи більше 12 тис.грн  і 15 тис. грн. відповідно.

Також Олексій Сальніков розповів оптимізацію мережі загальних місцевих судів на прикладі Закарпаття. Там було 13 районів, зараз — 5. Планували об’єднати Тячівський і Рахівський район і зробити один суд, завдяки цьому можна було скоротити 60-80 посад. Питання оптимізації виникло ще до 24.02, проте поставлено зараз на паузу.

Джерело фото: https://pravo.ua/

"Юридична практика"